Окулопластична хірургія

Непрохідність слізних шляхів і сльозотеча: лікування в Анталії, Туреччина

Непрохідність слізних шляхів — це стан, за якого сльоза не може відтікати з ока в ніс, тому око сльозиться, на віях накопичуються виділення, а слізний мішок може запалитися. У немовлят непрохідність зазвичай вроджена: приблизно в 9 випадках із 10 вона минає сама протягом першого року життя, а якщо ні, протоку здебільшого відкриває коротке зондування. У дорослих стійкий результат зазвичай дає дакріоцисториностомія (ДЦР) — операція, що створює новий шлях відтоку сльози в ніс. Професорка Еліф Бетюль Тюркоглу (Prof. Dr. Elif Betül Türkoğlu) виконує зондування та ДЦР в Анталії.
У немовлят
близько 5% новонароджених; здебільшого минає сама протягом першого року
Зондування в дітей до 4 років
відкриває протоку приблизно у 8 з 10
Стійкий результат у дорослих
дакріоцисториностомія (ДЦР)
Тривожна ознака
болюча червона припухлість у внутрішньому куточку ока, температура
Знеболення
загальний наркоз або місцева анестезія з седацією
Силіконова трубочка
якщо її ставлять, зазвичай видаляють приблизно через 6 тижнів

Око весь час сльозиться, сльози стікають щокою, зранку злипаються вії — часто причина в непрохідності слізних шляхів. У немовлят вона зазвичай вроджена й нерідко минає сама. У дорослих вона частіше пов'язана з віком. Це не лише незручність: там, де сльоза застоюється, легко виникають повторні інфекції.

Операції на слізних шляхах — частина окулопластичної роботи професорки Еліф Бетюль Тюркоглу (Prof. Dr. Elif Betül Türkoğlu), поряд із корекцією птозу та хірургією очного протезування. Немовлятам і дітям вона робить зондування, а дорослим — дакріоцисториностомію (ДЦР). У її клініці в Анталії консультують немовлят, дітей і дорослих.

Як відтікає сльоза і де виникає непрохідність?

Сльозу виробляє слізна залоза під зовнішньою частиною верхньої повіки, а кліпання розподіляє її по оку. У внутрішньому куточку кожної повіки є крихітний отвір — слізна точка. Крізь нього сльоза потрапляє в тонкі слізні канальці, далі — у слізний мішок збоку від носа, а звідти носослізною протокою — у порожнину носа. Тому, коли ви плачете, тече й із носа. Перешкода може виникнути на будь-якій ділянці цього шляху, але найчастіше — у протоці нижче від мішка.

Чи завжди сльозотеча означає непрохідність?

Ні. Око сльозиться, коли сльози виробляється забагато або коли вона погано відтікає:

  • Надлишок сльози: синдром сухого ока (поверхня, що підсихає, подразнюється й рефлекторно спричиняє сльозотечу), алергія, кон'юнктивіт, запалення краю повік, вії, що ростуть усередину, або порошинка в оці.
  • Поганий відтік: звуження чи непрохідність канальців і протоки, розслаблена або вивернута назовні нижня повіка (ектропіон) чи кліпання, яке після паралічу лицевого нерва вже не «прокачує» сльозу.
  • Інші причини: деякі ліки та методи лікування раку можуть звужувати слізні шляхи.

Від причини залежить лікування. Якщо сльозотеча спричинена сухістю ока, лікують саме сухість, операція на протоці тут не потрібна. Розслаблену чи вивернуту повіку можна виправити операцією на повіках.

Як лікують непрохідність слізних шляхів у немовлят?

Приблизно в 1 з 20 новонароджених тонка перетинка в місці, де протока відкривається в ніс, на момент народження ще не розкрилася повністю. У перші тижні з'являються сльозотеча, виділення й кірочки на віях, а білок ока зазвичай залишається білим.

близько 9 з 10

Приблизно в 9 дітей із 10 протока відкривається сама протягом першого року життя.

Поки цього не сталося, удома допомагають:

  • Масаж: чистим вказівним пальцем м'яко натисніть на слізний мішок між внутрішнім куточком ока та спинкою носа й проведіть донизу. Його користь чітко не доведена, але він нешкідливий, і його широко радять.
  • Очищення: знімайте кірочки ватним диском, змоченим теплою водою, від внутрішнього куточка ока до зовнішнього.
  • Краплі: короткий курс антибактеріальних крапель за призначенням лікаря, якщо виділення явно гнійні.

Що таке зондування і коли його роблять?

Зондування носослізної протоки відкриває закриту протоку зсередини. Тонкий тупий зонд вводять крізь слізну точку у внутрішньому куточку повіки, проводять протокою і крізь перетинку — у ніс. Процедура триває кілька хвилин. Проф. Тюркоглу робить зондування немовлятам і дітям.

Час зондування обирають зважено, адже більшість проток відкривається самостійно. Цілком розумно почекати, доки дитині виповниться приблизно 12–18 місяців. В американському дослідженні за участю немовлят віком від 6 до 10 місяців негайне зондування відкрило протоку в 92% випадків. У немовлят, яким вирішили зачекати, протока протягом 6 місяців відкрилася сама в 66%. У дітей до 4 років зондування допомагає приблизно у 8 з 10. Після 3 років успішність знижується.

Залежно від віку дитини зондування роблять у кабінеті лікаря, поки малюка надійно тримають, або під седацією чи коротким загальним наркозом. Коли непрохідність була з обох боків, результати виявилися кращими, якщо зондування робили під наркозом.

Якщо протока залишається закритою, можливі повторне зондування, маленький балон, що розширює протоку, або тонкі силіконові трубочки, які залишають щонайменше на 2 місяці. В американських дослідженнях після невдалого зондування силіконові трубочки допомогли в 84% випадків, балон — у 77%, а повторне зондування — у 56%. Старшій дитині зі стійкою непрохідністю може знадобитися ДЦР: у дітей ця операція вдається в 82–96% випадків.

Чому виникає непрохідність у дорослих і як її виявляють?

У більшості дорослих явної причини немає: хронічне запалення роками поступово звужує протоку. Лікарі називають це первинною набутою непрохідністю. Вона частіше буває в середньому й літньому віці та в жінок. Протоку можуть перекрити й переломи кісток обличчя та носа, хронічний синусит, операції на носі, променева терапія, камені в слізному мішку, а зрідка — пухлини. Сльозотеча зазвичай посилюється на вітрі й холоді, сльози стікають щокою і можуть затуманювати зір. На віях з'являються кірочки, а якщо натиснути на внутрішній куточок ока, з мішка виділяється вміст.

Під час огляду лікар оцінює положення повік, поверхню ока та слізні точки. Також перевіряють, як швидко з ока зникає закапаний барвник флуоресцеїн. Під час промивання слізних шляхів крізь слізну точку тонкою тупою канюлею вводять фізіологічний розчин. Чи проходить він у ніс і де повертається назад, показує рівень перешкоди. За потреби оглядають порожнину носа, а в разі кривавих сліз чи підозри на утворення роблять КТ або МРТ.

Що таке запалення слізного мішка (дакріоцистит)?

У сльозі, що застоюється вище від перешкоди, легко розмножуються мікроби. За гострого дакріоциститу у внутрішньому куточку ока з'являється болюча, червона, набрякла припухлість, іноді з температурою. Його лікують антибіотиками (у тяжких випадках — внутрішньовенно) і теплими компресами. У гострій фазі протоку не зондують, а абсцес іноді доводиться розкривати. Коли запалення вщухне, зазвичай планують ДЦР, щоб запобігти новим загостренням. Бувають і рідкісні збудники: в описі клінічного випадку, старшою авторкою якого є проф. Тюркоглу, гострий дакріоцистит був пов'язаний із туляремією (бактеріальною інфекцією).

Хронічний дакріоцистит перебігає без болю, але під час натискання на мішок виділяється гній. Його потрібно вилікувати до внутрішньоочних операцій, наприклад до операції з видалення катаракти: він може підвищити ризик інфекції всередині ока.

Як виконують дакріоцисториностомію (ДЦР)?

ДЦР створює новий шлях зі слізного мішка в порожнину носа, і сльоза відтікає в обхід закритої протоки:

  • Зовнішня ДЦР: через невеликий розріз шкіри збоку від носа в кістці роблять маленьке «віконце». Слизові оболонки мішка й носа зшивають між собою, формуючи широке співустя. За опублікованими даними, успішність сягає 90–95%.
  • Ендоскопічна ДЦР: таке саме співустя формують зсередини носа за допомогою камери (ендоскопа), без розрізу шкіри; результати порівнянні. Зовнішньому доступу віддають перевагу в разі підозри на пухлину, каменів у мішку або після тяжкої травми обличчя.
  • Силіконова трубочка: тонку м'яку трубочку можуть залишити, зазвичай приблизно на 6 тижнів, щоб співустя не закрилося. Потім її видаляють під час короткої процедури.

Проф. Тюркоглу виконує дакріоцисториностомію в Анталії. Зазвичай це операція одного дня, яку роблять під загальним наркозом або під місцевою анестезією з седацією.

Що робити, якщо закриті слізні канальці?

У разі звуження слізної точки іноді досить розширити її під час невеликої процедури. Короткий звужений відрізок канальця можна розкрити силіконовими трубочками або відновити під час ДЦР.

Буває, що канальці закриваються повністю й назавжди: після травми, тяжкої інфекції, приймання деяких ліків або променевої терапії. Тоді для сльози створюють новий шлях: від внутрішнього куточка ока в порожнину носа встановлюють маленьку скляну трубку Джонса (кон'юнктиводакріоцисториностомія). Трубка залишається назавжди, її треба регулярно чистити й перевіряти. З часом вона може зміститися або закупоритися, тому її зазвичай обирають, коли інші варіанти не підходять.

Як минає відновлення після операції на слізних шляхах?

Звичайні терміни відновлення після ДЦР

  1. Перший день

    Можлива невелика кровотеча з носа; додому зазвичай повертаються того самого дня.

  2. Приблизно через тиждень

    Після зовнішньої ДЦР знімають шкірні шви.

  3. 1–2 тижні

    Не сякайтеся; приблизно 10 днів уникайте важких фізичних навантажень.

  4. 2–3 тижні

    До цього часу не літайте; дату перельоту підтвердить хірург.

  5. Приблизно 6 тижнів

    Силіконову трубочку, якщо її ставили, видаляють. Приблизно стільки ж часу може знадобитися, щоб минула сльозотеча.

Призначають очні краплі з антибіотиком і за потреби спрей для носа. На контрольних візитах прохідність перевіряють промиванням.

Операція на слізних шляхах в Анталії: як спланувати поїздку

Якщо ви приїжджаєте з іншого міста чи з-за кордону, залишайтеся в Анталії до першого контрольного огляду й зняття шкірних швів. Після ДЦР Європейське товариство офтальмопластичної і реконструктивної хірургії (ESOPRS) радить 2–3 тижні не літати літаком. Якщо вам установили трубочку, час її видалення можна заздалегідь узгодити з планами поїздки. Проф. Тюркоглу консультує турецькою або англійською мовою; перекладача й супровідника, які говорять українською та російською, можна організувати через BergemHealth. Як підготуватися до поїздки, розповідає сторінка для іноземних пацієнтів, а записатися можна через форму запиту.

BergemHealth

Приїжджаєте з-за кордону?

Партнер клініки із супроводу іноземних пацієнтів — компанія BergemHealth (Анталія) — може організувати трансфер з аеропорту, проживання поблизу клініки та запис на прийом. За потреби вона надає перекладача й супровідника, які говорять українською та російською. Усі медичні рішення ухвалює проф. Тюркоглу.

BergemHealth — ліцензоване туристичне агентство в Анталії (ліцензія TÜRSAB A-8469).

Поширені запитання

У немовляти постійно сльозиться око. Коли звертатися до лікаря?

Покажіть дитину лікареві невдовзі після того, як з'явилася сльозотеча, а за тривожних ознак — одразу. Сльозотеча з перших тижнів життя, коли білок ока білий, а на віях кірочки, зазвичай пов'язана з вродженою непрохідністю. Після першого огляду її зазвичай лікують масажем і очищенням. Звертайтеся без зволікання в разі світлобоязні, збільшення ока, помутніння рогівки, червоного набряклого слізного мішка чи температури. Якщо сльозотеча триває кілька місяців, обговорюють зондування.

У якому віці немовляті роблять зондування слізного каналу?

Часто приблизно в 12–18 місяців, якщо до того часу протока не відкрилася сама. У більшості немовлят вона відкривається протягом першого року життя, тому почекати цілком розумно. Можна зробити зондування й раніше: в американському дослідженні за участю немовлят віком від 6 до 10 місяців воно відкрило протоку в 92% випадків. Після 3 років успішність знижується, тож стійку непрохідність не варто залишати на роки.

Чи можна вилікувати непрохідність слізного каналу краплями?

Ні. Краплі з антибіотиком на певний час зменшують прояви інфекції й виділення, але звужену протоку не відкривають. У немовлят непрохідність зазвичай минає сама. У дорослих за повної непрохідності стійкий результат зазвичай дає ДЦР, хоча за часткового звуження спершу можна спробувати менш масштабні процедури.

Промивання слізних шляхів — це лікування?

Здебільшого ні: промивання — це діагностична процедура. Воно показує, чи проходить рідина в ніс і де розташована перешкода. За часткового звуження воно може ненадовго полегшити стан, але повної непрохідності не усуває. Замість повторних промивань лікують причину: за повної непрохідності в дорослих це, як правило, ДЦР.

Чи залишається після ДЦР рубець на обличчі?

Під час зовнішньої ДЦР роблять невеликий розріз збоку від носа, і в більшості людей рубець за кілька місяців стає малопомітним. Ендоскопічна ДЦР не потребує розрізу шкіри. Доступ обирають під час огляду з урахуванням рівня перешкоди, стану слізного мішка, будови носа й перенесених операцій.

Чи може непрохідність повернутися після ДЦР?

Іноді так, хоча успішність операції висока: за опублікованими даними, у зовнішньої ДЦР вона сягає 90–95%. Нове співустя може звузитися через рубцеву тканину, і тоді сльозотеча повертається. Може знадобитися додаткова процедура чи повторна операція. Тому варто приходити на контрольні огляди і вчасно видаляти трубочку.

Чи потрібен загальний наркоз?

Не обов'язково. ДЦР зазвичай виконують під загальним наркозом або під місцевою анестезією з седацією (це ліки, які заспокоюють і спричиняють сонливість) — залежно від загального стану здоров'я та методики. У немовлят зондування — коротка процедура. Залежно від віку дитини її роблять у кабінеті лікаря, поки малюка надійно тримають, або під седацією чи короткочасним наркозом.

Джерела

  1. American Academy of Ophthalmology. Nasolacrimal Duct Obstruction, Congenital. EyeWiki. eyewiki.org
  2. American Academy of Ophthalmology. Dacryocystitis. EyeWiki. eyewiki.org
  3. American Academy of Ophthalmology. Dacryocystorhinostomy. EyeWiki. eyewiki.org
  4. NHS. Watering eyes. nhs.uk
  5. Celik T, Yuksel D, Kosker M, Turkoglu EB. Unilateral acute dacryocystitis associated with oculoglandular tularemia: a case report. Semin Ophthalmol, 2013;28(2):91-93. PubMed
  6. Pediatric Eye Disease Investigator Group (PEDIG). A randomized trial comparing the cost-effectiveness of 2 approaches for treating unilateral nasolacrimal duct obstruction. Arch Ophthalmol, 2012. doi.org
  7. PEDIG. Primary treatment of nasolacrimal duct obstruction with probing in children younger than 4 years. Ophthalmology, 2008. doi.org
  8. Repka MX, et al. (PEDIG). Balloon catheter dilation and nasolacrimal duct intubation for treatment of nasolacrimal duct obstruction after failed probing. Arch Ophthalmol, 2009. doi.org
  9. Morrison DG, et al. Office- or facility-based probing for congenital nasolacrimal duct obstruction: a report by the American Academy of Ophthalmology. Ophthalmology, 2021. doi.org
  10. Honavar SG, et al. Outcome of probing for congenital nasolacrimal duct obstruction in older children. Am J Ophthalmol, 2000. doi.org
  11. European Society of Ophthalmic Plastic and Reconstructive Surgery (ESOPRS). Dacryocystorhinostomy (DCR) and tubes (інформація для пацієнтів). esoprs.eu

Маєте запитання щодо зору?

Напишіть у клініку або запишіться на консультацію до проф. Тюркоглу в Анталії.

Надіслати запит