Непрохідність слізних шляхів і сльозотеча: лікування в Анталії, Туреччина

Постійна сльозотеча, сльози, що стікають щокою, і злиплі зранку вії можуть свідчити про непрохідність слізних шляхів. У деяких дітей вона вроджена, а в дорослих зазвичай пов'язана з віком. Це не лише незручність: непрохідність створює умови для повторних інфекцій. Операції на слізних шляхах — частина окулопластичної практики професорки Еліф Бетюль Тюркоглу (Prof. Dr. Elif Betül Türkoğlu), поряд із корекцією птозу та хірургією очного протезування; у клініці консультують немовлят, дітей і дорослих.

Як відтікає сльоза і де виникає непрохідність?

Сльозу виробляє слізна залоза під зовнішньою частиною верхньої повіки, а кліпання розподіляє її по оку. Крізь крихітний отвір у внутрішньому куточку кожної повіки (слізну точку) сльоза потрапляє в тонкі слізні канальці, далі — у слізний мішок збоку від носа і носослізною протокою — у порожнину носа. Перешкода може виникнути на будь-якій ділянці цього шляху, але найчастіше — у протоці нижче від мішка.

Чи завжди сльозотеча означає непрохідність?

Ні. Око сльозиться, коли сльози виробляється забагато або вона погано відтікає:

• Надлишок сльози: синдром сухого ока (подразнення поверхні, що підсихає, спричиняє рефлекторну сльозотечу), алергія, кон'юнктивіт, запалення краю повік, вії, що ростуть усередину, або стороннє тіло.
• Порушення відтоку: звуження чи непрохідність канальців і протоки, розслаблена або вивернута назовні нижня повіка (ектропіон) чи кліпання, яке після паралічу лицевого нерва вже не «прокачує» сльозу.
• Інші причини: деякі ліки та методи лікування раку можуть звужувати слізні шляхи.

Сльозотечу через сухе око лікують як сухе око, а не операцією на протоці, а розслаблену чи вивернуту повіку можна виправити операцією на повіках.

Як лікують непрохідність слізних шляхів у немовлят?

Приблизно в 5% новонароджених тонка перетинка в місці, де протока відкривається в ніс, до народження розкривається не повністю. Сльозотеча, виділення та кірочки на віях з'являються в перші тижні, а білок ока зазвичай залишається білим. Приблизно в 90% таких дітей протока відкривається сама протягом першого року життя.

• Масаж: чистим вказівним пальцем м'яко натисніть на ділянку слізного мішка між внутрішнім куточком ока та спинкою носа й проведіть донизу. Його користь чітко не доведена, але він нешкідливий, і його широко радять.
• Очищення: знімайте кірочки від внутрішнього куточка ока до зовнішнього ватним диском, змоченим теплою водою.
• Краплі: за явно гнійних виділень — короткий курс антибактеріальних крапель за призначенням лікаря.

Якщо протока залишається закритою кілька місяців, її відкривають тонким зондом (зондування); час процедури обирають з урахуванням віку дитини та вираженості симптомів. Якщо зондування не допомогло, можливі встановлення силіконових трубочок, балонна дилатація або, у старшому віці, ДЦР.

Чому виникає непрохідність у дорослих і як її виявляють?

У дорослих найчастіше трапляється первинна набута непрохідність: хронічне запалення роками поступово звужує протоку без явної причини; вона частіше буває в середньому й літньому віці та в жінок. Протоку також можуть перекрити переломи кісток обличчя й носа, хронічний синусит, операції на носі, променева терапія, камені в слізному мішку і, рідко, пухлини. Сльозотеча зазвичай посилюється на вітрі й холоді, сльози стікають щокою і можуть затуманювати зір; на віях з'являються кірочки, а якщо натиснути на внутрішній куточок ока, з мішка виділяється вміст.

Під час огляду оцінюють положення повік, поверхню ока й слізні точки, а також те, як швидко зникає з ока закапаний флуоресцеїн. Під час промивання слізних шляхів крізь слізну точку тонкою тупою канюлею вводять фізіологічний розчин: чи проходить він у ніс і де повертається назад, показує рівень перешкоди. За потреби оглядають порожнину носа, а в разі кривавих сліз чи підозри на утворення роблять КТ або МРТ.

Що таке запалення слізного мішка (дакріоцистит)?

У сльозі, що застоюється вище від перешкоди, легко розмножуються мікроби. За гострого дакріоциститу у внутрішньому куточку ока з'являється болюча, червона, набрякла припухлість, іноді з температурою; його лікують антибіотиками (у тяжких випадках — внутрішньовенно) і теплими компресами. У гострій фазі протоку не зондують; абсцес може потребувати розкриття, а після стихання запалення зазвичай планують ДЦР, щоб запобігти повторним загостренням. Іноді причиною бувають рідкісні збудники: в описі клінічного випадку, де проф. Тюркоглу — старша авторка, гострий дакріоцистит спричинила туляремія.

Хронічний дакріоцистит перебігає без болю, але під час натискання на мішок виділяється гній. Його потрібно вилікувати до внутрішньоочних операцій, наприклад операції з видалення катаракти, бо він може підвищувати ризик внутрішньоочної інфекції.

Як виконують дакріоцисториностомію (ДЦР)?

ДЦР створює новий шлях зі слізного мішка в порожнину носа в обхід закритої протоки:

• Зовнішня ДЦР: через невеликий розріз шкіри збоку від носа в кістці формують невелике «віконце», а слизові оболонки мішка й носа зшивають між собою, утворюючи широке співустя. За опублікованими даними, успішність сягає 90–95%.
• Ендоскопічна ДЦР: таке саме співустя формують зсередини носа за допомогою камери (ендоскопа), без розрізу шкіри; її успішність порівнянна. Зовнішній доступ кращий у разі підозри на пухлину, каменів у мішку або після тяжкої травми обличчя.
• Силіконова трубочка: тонку м'яку трубочку можуть залишити на кілька тижнів, щоб нове співустя не закрилося; потім її видаляють під час короткої процедури.

Що робити, якщо закриті слізні канальці?

У разі звуження слізної точки буває досить розширити її за допомогою невеликої процедури, а короткий звужений відрізок канальця можна розкрити силіконовими трубочками або відновити під час ДЦР. Якщо канальці повністю й незворотно закрилися після травми, тяжкої інфекції, приймання деяких ліків або променевої терапії, створюють новий шлях: від внутрішнього куточка ока в порожнину носа встановлюють маленьку скляну трубку Джонса (кон'юнктиводакріоцисториностомія). Трубка залишається назавжди, потребує регулярного очищення й контролю і з часом може зміститися або закупоритися, тому її зазвичай обирають, коли інші варіанти не підходять.

Як відбувається відновлення після операції на слізних шляхах?

• Першого дня можлива невелика носова кровотеча; у перші дні не сякайтеся й не піднімайте важкого.
• Призначають очні краплі з антибіотиком і за потреби спрей для носа.
• Після зовнішньої ДЦР шкірні шви знімають приблизно через тиждень, силіконову трубочку — через кілька тижнів.
• Сльозотеча може зменшуватися кілька тижнів; на контрольних візитах прохідність перевіряють промиванням.

Поїздка до Анталії на операцію на слізних шляхах

Якщо ви приїжджаєте з-за кордону, залишайтеся в Анталії до першого контрольного огляду й зняття шкірних швів; час видалення трубочки можна заздалегідь узгодити з планами поїздки. Проф. Тюркоглу консультує турецькою або англійською мовою; перекладача можна організувати через BergemHealth — мову перекладу уточнюйте під час першого звернення. Як підготувати документи й спланувати поїздку, розповідає сторінка для іноземних пацієнтів, а записатися можна через контакти клініки.