Помітити коричневу пляму на кольоровій частині ока — або почути про неї під час огляду — і відразу подумати про меланому цілком зрозуміло. Добра новина в тому, що більшість плям на райдужці — нешкідливі веснянки, невуси чи кісти. Меланома райдужки справді трапляється, але нечасто, її нерідко виявляють ще малою, і вона має найсприятливіший прогноз серед усіх внутрішньоочних меланом.
На цій сторінці пояснено, як фахівці відрізняють невус райдужки від меланоми райдужки та від кісти райдужки, які ознаки насторожують і як лікують меланому райдужки. Меланоми, розташовані за райдужкою, описано на основній сторінці про увеальну меланому.
Пляма на райдужці: веснянка, невус, кіста чи меланома?
На райдужці — передній частині судинної оболонки ока — або за нею можуть з'являтися зовсім різні утворення:
| Утворення | Що це | Типові ознаки | Звичайна тактика |
|---|---|---|---|
| Веснянка райдужки | Надлишок пігменту на поверхні райдужки | Пласка і крихітна; не змінює структури райдужки | Лікування не потрібне |
| Невус райдужки | Доброякісне скупчення пігментних клітин | Зазвичай менше ніж 3 мм у поперечнику і менше ніж 1 мм завтовшки | Фотографії та періодичні огляди |
| Кіста райдужки | Мішечок, заповнений рідиною, найчастіше за райдужкою | Може виштовхувати райдужку вперед і виглядати як темний горбик | Зазвичай спостереження |
| Меланома райдужки | Злоякісна пухлина з пігментних клітин райдужки | Росте, часто виступає над поверхнею; може деформувати зіницю або кровоточити | Операція або опромінення |
До інших схожих утворень належать вузлики Ліша (дрібні плями на райдужці в разі нейрофіброматозу 1-го типу), меланоцитома (дуже темний доброякісний невус) і метастази раку інших органів — найчастіше раку молочної залози, раку легені або меланоми шкіри; приблизно 8% метастазів у судинну оболонку ока уражають райдужку.
Наскільки поширені невуси та меланома райдужки?
Невуси райдужки трапляються менш ніж у 5% людей і, за даними опублікованих серій, становлять приблизно 61% пігментних (меланоцитарних) пухлин райдужки. Меланома райдужки трапляється значно рідше: на неї припадає лише приблизно 2–5% увеальних меланом; найчастіше її діагностують на п'ятому десятилітті життя (у віці 40–49 років), і частіше вона буває в людей зі світлою райдужкою. На відміну від меланом заднього відділу ока, меланоми райдужки несуть генетичний «слід» ушкодження ультрафіолетом.
Чи може невус райдужки переродитися в меланому?
Рідко. У дослідженні 1 611 очей із невусами райдужки, за якими спостерігали в спеціалізованому центрі, переродження в меланому відбулося менш ніж в 1% випадків через 1 рік, у 3–4% — через 5 років, у 8% — через 15 років і в 10–11% — через 20 років. Для звичайного невуса, виявленого під час планового огляду, ризик, імовірно, нижчий.
Щоб виявити невуси з підвищеним ризиком переродження в меланому, фахівці використовують мнемонічне правило ABCDEF:
| Літера | Фактор ризику |
|---|---|
| A | Вік (age) до 40 років |
| B | Кров (blood) у передній камері ока — гіфема |
| C | Розташування за циферблатом (clock hour): у нижній частині райдужки, між 4 і 8 годинами |
| D | Дифузний характер (diffuse): пласке утворення, що поширюється, а не чітко окреслена пляма |
| E | Ектропіон увеа (ectropion uveae): виворіт темного пігменту назовні по краю зіниці |
| F | Розмиті, «пір'ясті» краї (feathery) |
Підозрілі невуси зазвичай спочатку оглядають кожні 3–6 місяців, а коли стає зрозуміло, що вони стабільні, — раз на рік. Такий підхід схожий на спостереження за невусом хоріоїдеї в задньому відділі ока.
Що таке кісти райдужки і чи можуть вони виглядати як меланома?
Кісти райдужки — невеликі мішечки, заповнені рідиною. Найпоширеніший тип — кіста пігментного епітелію — виникає з пігментованої задньої поверхні райдужки і трапляється переважно в дорослих; вона має коричнево-чорний колір і оксамитовий вигляд і, розташовуючись позаду райдужки, може виштовхувати її вперед, імітуючи щільну пухлину. Стромальні кісти утворюються в передньому шарі райдужки, прозорі, частіше трапляються в дітей і можуть збільшуватися. Кісти також можуть з'явитися після операції на оці чи травми.
Більшість кіст не потребують лікування. Іноді вони підвищують внутрішньоочний тиск або торкаються рогівки чи кришталика; тоді їх лікують лазером, спорожнюють із подальшим закриттям порожнини або видаляють хірургічно. Ключове обстеження — ультразвукова біомікроскопія: у кісти видно тонку яскраву стінку навколо темного центру, заповненого рідиною, тоді як меланома щільна.
Які ознаки меланоми райдужки?
Меланому райдужки часто помічають як нову пляму або пляму, що збільшується, чи виявляють під час планового огляду. У серії з 317 очей найчастіше спостерігали:
- деформацію або зміщення зіниці (коректопію) — 45%;
- підвищення внутрішньоочного тиску (глаукому) — 35%;
- пухлинні клітини, що осіли в куті передньої камери (зоні відтоку рідини з ока), — 28%;
- виворіт пігменту назовні по краю зіниці (ектропіон увеа) — 24%;
- крововилив у передню камеру ока (гіфему) — 3%;
- ріст за межі ока — 3%.
Меланома райдужки буває кількох форм: обмежена (окремий вузол, часто в нижній частині райдужки), дифузна (пласко поширюється райдужкою), кільцеподібна — по колу кута передньої камери — і рідкісна форма, схожа на зерна тапіоки.
Як діагностують меланому райдужки?
Діагноз ґрунтується на ретельному огляді та документуванні змін із часом:
- Біомікроскопія на щілинній лампі та стандартизоване фотографування фіксують розмір, колір, межі та судини утворення, щоб згодом можна було виміряти ріст.
- Гоніоскопія — огляд кута передньої камери (зони відтоку) через спеціальну контактну лінзу — показує, чи поширилася пухлина в кут.
- Ультразвукова біомікроскопія (УБМ) вимірює товщину, показує, чи поширюється пухлина у війкове (циліарне) тіло за райдужкою, і відрізняє щільні пухлини від кіст.
- ОКТ переднього відрізка ока дає детальні зрізи райдужки та кута, хоча густий пігмент може обмежувати глибину дослідження.
- Тонкоголкову аспіраційну або інцизійну біопсію застосовують в окремих випадках, коли діагноз залишається непевним.
Для меланоми райдужки в системі AJCC передбачено власні категорії стадій: вони враховують, яку частину райдужки уражено, чи є глаукома і чи виходить пухлина за межі райдужки, — див. сторінки про стадії раку ока і про те, як діагностують пухлини ока.
Як лікують меланому райдужки?
Лікування рекомендують, коли ріст задокументовано або меланома очевидна; вибір методу залежить від розміру пухлини, її поширення райдужкою і кутом передньої камери та від внутрішньоочного тиску:
| Метод | Коли застосовують | Чого очікувати |
|---|---|---|
| Спостереження | Невеликі утворення без задокументованого росту | Фотографії та обстеження через регулярні проміжки часу |
| Хірургічне видалення (іридектомія або іридоциклектомія) | Невеликі чітко окреслені пухлини, зокрема ті, що сягають війкового тіла | Пухлину видаляють із запасом здорової тканини; форма зіниці змінюється |
| Брахітерапія | Більші або дифузні пухлини чи обсіменіння кута передньої камери | Офтальмоаплікатор залишається на оці кілька днів; лікування планують разом із радіаційними онкологами |
| Протонна терапія | Пухлини, які потребують опромінення, — як альтернатива брахітерапії | Кілька сеансів; лікування планують разом із радіаційними онкологами |
| Енуклеація | Поширене дифузне ураження або неконтрольована глаукома | Видалення ока; згодом — очний протез |
Операція змінює форму зіниці, а опромінення передньої частини ока може спричинити катаракту і вплинути на поверхню ока. Подробиці — на сторінках про брахітерапію і про методи променевої терапії.
Який прогноз у разі меланоми райдужки?
Меланома райдужки має найсприятливіший прогноз серед усіх увеальних меланом. Метастази в інші органи розвиваються приблизно в 3% пацієнтів через 5 років, у 5% — через 10 років і в 10% — через 20 років, а 5-річна виживаність перевищує 95%. Оскільки можливі пізнє метастазування і місцевий рецидив, спостереження триває багато років; див. також сторінку про прогноз і виживаність.
Обстеження плям на райдужці в Анталії
Проф. Тюркоглу оглядає райдужку та кут передньої камери, вивчає попередні фотографії і знімки та пояснює, на що схоже утворення — на веснянку, невус, кісту чи можливу меланому, — а також складає план спостереження. Хірургічне видалення пухлин райдужки — частина її офтальмоонкологічної практики; променеве лікування планують і проводять разом із командами радіаційних онкологів. Пацієнти з-за кордону можуть надіслати фотографії, зроблені на щілинній лампі, а також знімки УБМ чи ОКТ для дистанційної другої думки.
Поширені запитання
У мене коричнева пляма на райдужці. Це небезпечно?
Як правило, ні. Більшість плям на райдужці — веснянки або невуси: вони доброякісні й зазвичай не змінюються впродовж життя. Фахівець звертає увагу на ріст, крововилив, деформацію зіниці, розташування в нижній частині райдужки та розмиті, «пір'ясті» краї. Якщо таких ознак немає, зазвичай досить фотографій і періодичних оглядів.
Як часто потрібно перевіряти невус райдужки?
Невуси з підозрілими ознаками зазвичай спочатку оглядають кожні 3–6 місяців, роблячи фотографії, а іноді й ультразвукову біомікроскопію; стабільні утворення згодом можна перевіряти раз на рік. Беріть на кожен прийом попередні фотографії: порівняння в часі — найнадійніший спосіб помітити зміни.
Чи можна самостійно фотографувати райдужку, щоб стежити за плямою?
Домашні фото допоможуть помітити зміни, але освітлення, фокус і ракурс щоразу різні, тож вони не замінять стандартизованої зйомки в клініці. Якщо вам здається, що пляма збільшилася або змінила форму, запишіться на огляд, не чекаючи наступного планового візиту.
Чи є кісти райдужки раком?
Ні. Кісти райдужки — мішечки, заповнені рідиною, а не рак. Більшість із них не потребують лікування. Оскільки пігментована кіста за райдужкою може виглядати як щільна пухлина, щоб їх розрізнити, використовують ультразвукову біомікроскопію: кіста має тонку стінку і заповнений рідиною центр, а меланома щільна.
Чи змінить операція зовнішній вигляд ока?
Видалення частини райдужки змінює форму зіниці, і деякі люди помічають, що яскраве світло засліплює їх сильніше. Зменшити відблиски й покращити зовнішній вигляд допомагають окуляри з тонованими лінзами або косметична контактна лінза з малюнком райдужки. Хірург пояснить, чого очікувати, з урахуванням розміру і розташування вашої пухлини.
Чи може меланома райдужки дати метастази?
Може, але це трапляється нечасто: приблизно в 3% пацієнтів через 5 років, у 5% — через 10 років і в 10% — через 20 років, що значно рідше, ніж у разі меланом хоріоїдеї чи війкового тіла. Регулярне спостереження все одно важливе — і для пролікованого ока, і, якщо це рекомендовано, для всього організму.
Джерела
- EyeWiki, American Academy of Ophthalmology. Iris Nevus. eyewiki.org
- EyeWiki, American Academy of Ophthalmology. Iris Melanoma. eyewiki.org
- EyeWiki, American Academy of Ophthalmology. Uveal Melanoma. eyewiki.org
- EyeWiki, American Academy of Ophthalmology. Iris Cysts. eyewiki.org
- National Cancer Institute. Intraocular (Uveal) Melanoma Treatment (PDQ®)–Health Professional Version. cancer.gov. cancer.gov
- [Геномне дослідження, що виявило мутаційну сигнатуру ультрафіолету в меланомі райдужки]. Nature Communications, 2020. nature.com
- EyeWiki, American Academy of Ophthalmology. Biopsy of Intraocular Tumors and Techniques for Anterior Segment Tumors. eyewiki.org
- EyeWiki, American Academy of Ophthalmology. Iris and Ciliary Body Metastasis. eyewiki.org
- Türkoğlu EB, Shields CL, Ünal M. Retrocorneal pigmented membrane. Journal Français d'Ophtalmologie, 2021;44(1):99-100. PubMed
- Aktaş EH, Türkoğlu Şen EB. İris pigment epitel kisti ve eşlik eden oküler hipertansiyon [Кіста пігментного епітелію райдужки з підвищенням внутрішньоочного тиску]. Türkiye Klinikleri Journal of Ophthalmology, 2020;29(3):251-253. AVESİS
- Türkoğlu EB, Öcal O. Anterior segment optical coherence tomography findings in leukemic iris infiltration. Photodiagnosis and Photodynamic Therapy, 2022;37:102578. PubMed