Методи лікування раку ока: сучасний підхід зі збереженням ока

Коли вперше чуєш перелік методів лікування раку ока, легко розгубитися: радіоактивні аплікатори, протонні пучки, лазери, ін'єкції, очні краплі, операції, нові препарати й клінічні дослідження. На цій сторінці простою мовою пояснено, як діє кожен з основних методів лікування в офтальмоонкології, при яких пухлинах його застосовують і що він означає для ока, — щоб ви могли активно долучитися до вибору плану лікування.

Загалом картина обнадійлива. При більшості видів раку ока сучасне лікування спрямоване на те, щоб узяти пухлину під контроль, зберігши око і, де це можливо, корисний зір.

Які цілі сучасного лікування раку ока?

Кожен план лікування враховує три цілі — саме в такому порядку: взяти рак під контроль і зберегти життя, зберегти око та зберегти якомога більше зору.

Перехід до лікування зі збереженням ока спирається на надійні дані. У дослідженні COMS (Collaborative Ocular Melanoma Study) пацієнти з меланомою хоріоїдеї (судинної оболонки) середнього розміру жили після брахітерапії з йодним офтальмоаплікатором так само довго, як після видалення ока, а через 5 років око зберігалося в 85% пацієнтів після брахітерапії. У дублінському дослідженні 2026 року, де 310 пацієнтів спостерігали в середньому понад 6 років, локальний контроль пухлини після брахітерапії чи протонної терапії становив близько 95–96%, а око вдалося зберегти приблизно в 94–96% пацієнтів.

Професорка Еліф Бетюль Тюркоглу (Prof. Dr. Elif Betül Türkoğlu) оцінює ваш випадок, пояснює варіанти та разом із вами планує лікування; якщо метод потребує спеціального оснащення, його проводять разом із профільними командами фахівців — радіаційної онкології та медичної фізики, інтервенційної нейрорадіології, онкології або дитячої онкології.

Який метод лікування підходить для якої пухлини?

Спрощений огляд звичних методів лікування першої лінії; індивідуальні особливості можуть змінити вибір.

Спостереження та контроль за допомогою візуалізації

Не кожна пухлина ока потребує негайного лікування. Спостереження — це свідомий вибір, якщо утворення доброякісне, якщо ще не зрозуміло, чи є невелике пігментне утворення невусом або ранньою меланомою, чи якщо лікування несе більше ризику, ніж сама пухлина, — як у деяких ослаблених літніх пацієнтів. Спостереження ґрунтується на стандартизованих відтворюваних вимірюваннях — фотографіях, УЗД, ОКТ та автофлуоресценції, — які порівнюють від візиту до візиту; коли утворення виявляється стабільним, інтервали між візитами подовжують. Головний сигнал до лікування — задокументований ріст.

Променева терапія: брахітерапія, протонна та стереотаксична радіотерапія

Опромінення — найпоширеніший метод лікування увеальної меланоми зі збереженням ока; його також застосовують при ретинобластомі, лімфомі, метастазах і деяких злоякісних пухлинах поверхні ока, повік та орбіти.

• Брахітерапія: невеликий диск із радіоактивними джерелами (зазвичай йод-125 або рутеній-106) — радіоактивний офтальмоаплікатор — пришивають до зовнішньої стінки ока над пухлиною і через кілька днів знімають. Доза різко спадає з відстанню, що щадить решту ока. Аплікатори планують і встановлюють разом із командами радіаційної онкології та медичної фізики.
• Протонна терапія: зовнішній пучок протонів, який зупиняється в товщі пухлини; її застосовують передусім при великих пухлинах або пухлинах поруч із зоровим нервом, а наведення пучка забезпечують невеликі мітки, пришиті до ока. Таке лікування пропонують порівняно небагато центрів у світі.
• Стереотаксична радіотерапія (Gamma Knife, CyberKnife або лінійний прискорювач): багато пучків, що сходяться на пухлині, за один або кілька сеансів, без операції на оці.
• Дистанційна променева терапія: при лімфомі, метастазах в обидва ока та деяких пухлинах орбіти. У дітей зі спадковою ретинобластомою її за можливості уникають, бо вона підвищує ризик розвитку інших злоякісних пухлин.

Пухлина зменшується поступово, упродовж місяців. Побічні ефекти стосуються переважно опроміненого ока: катаракта, сухість ока та променеве ураження сітківки чи зорового нерва, яке може знижувати зір через місяці або роки. Декілька з них піддаються лікуванню — наприклад, ін'єкціями в око чи операцією з видалення катаракти після лікування пухлини. Методи дистанційного опромінення порівнюються на сторінці про протонну терапію і стереотаксичну радіотерапію.

Лазер і лікування світлом: ФДТ, ТТТ і фотокоагуляція

• Фотодинамічна терапія (ФДТ): світлочутливий препарат вертепорфін вводять у вену й активують низькоенергетичним лазером, спрямованим на пухлину, — у результаті її судини закриваються. Це метод вибору при обмеженій гемангіомі хоріоїдеї, що спричиняє симптоми; його також застосовують при окремих малих меланомах і метастазах. Оскільки малі меланоми після самої лише ФДТ можуть рецидивувати, обов'язкове ретельне спостереження.
• Транспупілярна термотерапія (ТТТ): інфрачервоний лазер нагріває пухлину крізь зіницю. Якщо застосовувати її як єдиний метод, рецидиви трапляються часто, тож сьогодні ТТТ використовують переважно в поєднанні з брахітерапією.
• Лазерна фотокоагуляція: при невеликих ретинобластомах у задніх відділах ока та при судинних пухлинах сітківки, як-от гемангіобластомах при хворобі фон Гіппеля — Ліндау.

Кріотерапія

Кріотерапія руйнує пухлинні клітини заморожуванням за допомогою тонкого зонда. Її застосовують при невеликих ретинобластомах біля переднього краю сітківки та при деяких судинних пухлинах сітківки. Після видалення пухлин кон'юнктиви дво- або триразовий цикл заморожування й відтавання країв рани зменшує ймовірність того, що в тканинах залишаться окремі пухлинні клітини. Після процедури часто бувають тимчасовий набряк і дискомфорт.

Місцева хіміотерапія: краплі, ін'єкції та внутрішньоартеріальне введення

Коли хіміопрепарат доставляють безпосередньо до ока, він концентрується саме там, де потрібен.

• Очні краплі: 5-фторурацил, інтерферон альфа-2b або мітоміцин С курсами при OSSN, а також мітоміцин С або інтерферон при передраковій пігментації кон'юнктиви. Метааналіз 2022 року не виявив значущої різниці між краплями та операцією при OSSN ні щодо зникнення пухлини, ні щодо рецидивів, хоча достовірність цих даних низька. Почервоніння й печіння трапляються часто; загальних побічних ефектів не очікується.
• Інтравітреальні ін'єкції (у склисте тіло): мелфалан або топотекан при «відсівах» ретинобластоми в склисте тіло, метотрексат або ритуксимаб при вітреоретинальній лімфомі. Проф. Тюркоглу була керівницею дослідницького проєкту з інтравітреального введення мелфалану при резистентній або рецидивній ретинобластомі та першою авторкою доповіді на конгресі 2017 року про інтравітреальне введення ритуксимабу в поєднанні з метотрексатом при вітреоретинальній лімфомі.
• Інтракамеральні ін'єкції в передню камеру ока: новий варіант, який поки що вивчали на невеликій кількості пацієнтів.
• Внутрішньоартеріальна хіміотерапія (IAC): при ретинобластомі тонкий катетер проводять від пахової ділянки до власної артерії ока й вводять хіміопрепарат, наприклад мелфалан, безпосередньо в неї. Процедуру виконують інтервенційні нейрорадіологи за планом, узгодженим офтальмоонкологом і дитячим онкологом. У серії Wills Eye з 341 ока через 5 років вдалося зберегти 74% очей, причому при менш поширених пухлинах результати були кращими. Див. внутрішньоартеріальна та інтравітреальна хіміотерапія.
• Системна хіміотерапія (вінкристин, етопозид, карбоплатин) досі важлива, коли ретинобластома уражає обидва ока, у дуже маленьких немовлят і після видалення ока, якщо в пухлині виявлено ознаки високого ризику.

Хірургічне лікування

Хірургія залишається одним з основних методів, особливо при пухлинах поверхні ока, повік та орбіти.

• Пухлини поверхні ока видаляють разом зі смужкою здорових тканин за методикою «без дотику» (no-touch), з кріотерапією, а в разі ураження рогівки — з обробкою її поверхні спиртом; великі дефекти закривають амніотичною мембраною або трансплантатом.
• Локальне висічення окремих пухлин райдужки та війкового (циліарного) тіла (іридектомія, іридоциклектомія) або, рідко, пухлин хоріоїдеї — технічно складне втручання, яке підходить лише для ретельно відібраних випадків.
• Рак повіки видаляють із повним контролем країв — за допомогою мікрографічної хірургії за Моосом або заморожених зрізів, — а повіку відновлюють клаптями й трансплантатами (рак повіки, операції на повіках).
• Пухлини орбіти залежно від розташування біопсують або видаляють через розріз у складці повіки, через кон'юнктиву, латеральним чи ендоскопічним доступом (пухлини орбіти).
• Енуклеація — видалення ока — залишається найбезпечнішим варіантом при дуже великих пухлинах, проростанні в зоровий нерв і сліпому болючому оці. Під час тієї самої операції встановлюють імплант, а через кілька тижнів підбирають індивідуально розписаний очний протез. Око, у якому може бути пухлина, видаляють цілим; евісцерацію виконують лише на очах без раку (енуклеація та очний протез).
• Екзентерація орбіти — видалення вмісту очної ямки — потрібна лише зрідка, при злоякісних пухлинах, що широко поширилися в орбіту.

Проф. Тюркоглу виконує офтальмоонкологічні операції: висічення пухлин і біопсію, енуклеацію та евісцерацію з установленням імпланта, операції на повіках і в орбіті. Про анестезію та відновлення йдеться в статті про операції при пухлинах ока.

Системна терапія: імунотерапія, таргетні препарати та хіміотерапія

Якщо рак поширився за межі ока або його не вдається контролювати місцевими методами, онкологи чи дитячі онкологи призначають лікування, що діє на весь організм, а за оком і далі стежать.

• Тебентафусп (Kimmtrak) — схвалений імунопрепарат, який спрямовує Т-лімфоцити організму проти клітин увеальної меланоми. Його застосовують у дорослих із метастатичною або неоперабельною хворобою, у яких аналіз крові показав HLA-A*02:01-позитивний тип. У дослідженні III фази 5-річна загальна виживаність становила 16% при лікуванні тебентафуспом проти 8% при терапії на вибір дослідника.
• Лікування, спрямоване на печінку, — перфузію печінки мелфаланом, операцію чи абляцію — застосовують при метастазах у печінку в окремих пацієнтів.
• Інгібітори імунних контрольних точок при увеальній меланомі діють слабше, ніж при меланомі шкіри, але відіграють роль у лікуванні поширеної меланоми кон'юнктиви, а також плоскоклітинного раку й карциноми з клітин Меркеля повіки.
• Таргетні препарати: інгібітори BRAF і MEK при меланомі кон'юнктиви з мутацією BRAF, а також інгібітори сигнального шляху Hedgehog (вісмодегіб, сонідегіб) при поширеному базальноклітинному раку — іноді вони дають змогу уникнути радикальної операції на оці та очній ямці.
• Хіміотерапія — при ретинобластомі, рабдоміосаркомі орбіти та поширеній або агресивній лімфомі.

Про увеальну меланому див. метастази та спостереження.

Клінічні дослідження 2025–2026 років: які методи поки що експериментальні?

Наведені нижче методи — експериментальні: станом на вересень 2026 року вони доступні лише в межах клінічних досліджень, а їхні остаточні результати ще невідомі.

Клінічні дослідження мають суворі критерії включення й проводяться лише в центрах-учасниках; запитайте свого лікаря, чи можете ви підійти для участі.

Як обирають план лікування?

Добрий план складають разом із вами, а не замість вас. Головні чинники:

• Тип пухлини та певність діагнозу: лімфому, метастаз і меланому однакового розміру лікують зовсім по-різному.
• Розмір і розташування: товщина й діаметр, відстань до фовеа (центру чіткого зору) і зорового нерва, ураження війкового тіла та будь-який ріст за межі ока.
• Зір обох очей: коли пухлина в єдиному оці, яке бачить, збереження його зору набуває особливої ваги.
• Вік і загальний стан здоров'я: дітям потрібні методи, що не заважають росту й за можливості обходяться без дистанційного опромінення; для деяких ослаблених літніх людей розумнішим може бути м'якший підхід.
• Генетика: спадкова ретинобластома (гермінальна мутація RB1) впливає на лікування та обстеження родини; генетика пухлини при увеальній меланомі визначає режим спостереження й можливість участі в дослідженнях; від HLA-типу залежить, чи можна застосувати тебентафусп.
• Ваші пріоритети: наскільки для вас важливі зір, кількість процедур, поїздки та час далеко від дому.

1. Документи й огляд обох очей, зокрема з вивченням попередніх знімків.
2. Вимірювання пухлини за допомогою методів візуалізації.
3. Стадіювання: біопсія або обстеження всього організму, якщо їхній результат може змінити план.
4. Обговорення в команді з радіаційними онкологами, онкологами чи дитячими онкологами, якщо їхнє лікування входить у план.
5. Пояснення варіантів: користь, ризики та вплив на зір — простою мовою.
6. Ваше рішення — з часом на запитання чи на другу думку.
7. Спостереження: регулярні огляди та дослідження, за можливості спільно з вашими лікарями вдома.

Запитання, які варто поставити, зібрано в статті як обрати офтальмоонколога, а з чого складається вартість, пояснено в матеріалі про вартість лікування раку ока в Туреччині.

Що відбувається після лікування?

Спостереження — частина лікування. Око регулярно оглядають і обстежують, частіше в перші роки, щоб переконатися, що пухлина під контролем, і вчасно виявити побічні ефекти, які піддаються лікуванню. Після увеальної меланоми обстеження печінки призначають залежно від індивідуального ризику, а дітям, які пройшли лікування ретинобластоми, потрібне тривале спостереження. Усі типи пухлин представлено в огляді про рак ока.

Докладно про методи лікування

• Рак ока · ЛікуванняБрахітерапіяРадіоактивний аплікатор, пришитий до ока на кілька днів, дає змогу лікувати більшість меланом ока без його видалення. Чого очікувати — крок за кроком.Детальніше
• Рак ока · ЛікуванняПротонна і стереотаксична радіотерапіяПротони, CyberKnife і Gamma Knife — альтернативи брахітерапії при деяких пухлинах ока. Порівняння показань, кількості сеансів і побічних ефектів.Детальніше
• Рак ока · ЛікуванняФотодинамічна терапіяАктивований світлом препарат може закрити судини пухлини без опромінення. Яке місце ФДТ, термотерапії та лазера і що показують дослідження.Детальніше
• Рак ока · Методи лікуванняХіміотерапія ретинобластомиХіміотерапія в артерію ока або безпосередньо в око сьогодні дає змогу зберегти багато очей із ретинобластомою. Як працює кожен метод.Детальніше
• Лікування · ХірургіяЕнуклеація та очний протезКоли видалення ока — найбезпечніший вибір: операція, орбітальні імпланти, індивідуальний очний протез і відновлення в дорослих і дітей.Детальніше
• Рак ока · ДіагностикаДіагностика пухлин окаБільшість пухлин ока діагностують за знімками, без операції. Що показує кожне дослідження, коли потрібна біопсія та які файли надіслати.Детальніше