Очний протез (штучне око): варіанти, операція та догляд

Сліпе й болюче око або око, яке помітно відрізняється від іншого, позначається на самопочутті та впевненості в собі — так само, як і втрата ока після травми чи операції. Очний протез (штучне око) не поверне зір, але операція разом з індивідуальним протезом може дати спокійну, комфортну порожнину та природний зовнішній вигляд.

На цій сторінці йдеться про варіанти протезування ока, підбір протеза, догляд за ним і проблеми анофтальмічної порожнини — для всіх, хто втратив око або може потребувати штучного ока. Якщо око доводиться видаляти через рак, див. сторінку про енуклеацію та очний протез.

Що таке очний протез?

Сучасне штучне око — здебільшого не кулька, а тонка вигнута оболонка з акрилу (медичної пластмаси). Протез розташовується за повіками — перед оком або перед імплантом, який його замінює. Окулярист (фахівець із виготовлення очних протезів), навчений підбирати, розписувати й виготовляти індивідуальні протези, робить його за формою вашої порожнини та вручну розписує під друге око.

Штучне око не бачить. Воно відновлює зовнішній вигляд, підтримує повіки, а в дитини допомагає рости очній ямці та обличчю. Його не слід плутати з орбітальним (лицевим) протезом: якщо рак поширився в очну ямку, око видаляють разом із навколишніми тканинами (екзентерація), а цю ділянку потім закривають силіконовим лицевим протезом (див. пухлини орбіти).

Кому може знадобитися очний протез?

• Сліпе болюче око — наприклад, за термінальної глаукоми, давнього відшарування сітківки, хронічного запалення (увеїту) або після ускладнень операції.
• Тяжка травма або тяжка внутрішньоочна інфекція (ендофтальміт), після яких не залишається шансів на корисний зір.
• Зменшене, нефункціональне око (субатрофія очного яблука, phthisis bulbi), яке може нити або виглядати маленьким і каламутним.
• Відсутнє або дуже маленьке від народження око (анофтальм або мікрофтальм).
• Видалення ока через пухлину.

За сліпого болючого ока біль часто вдається зняти краплями, лазерним лікуванням (циклофотокоагуляцією) або ін'єкцією за око. Якщо це не дає тривалого полегшення, розглядають евісцерацію або енуклеацію: вони усувають джерело болю, хоча в деяких людей згодом виникають фантомний біль або дискомфорт у порожнині.

Протезування ока: накладка, евісцерація чи енуклеація

Вибір залежить від того, чи болить око, чи є ймовірність пухлини, від розміру ока та від ваших побажань.

Протез-накладка поверх сліпого ока

Якщо сліпе око не болить, але зменшилося, відхилилося чи помутніло, іноді достатньо протеза-накладки (склерального протеза): його надягають поверх ока, приблизно як велику товсту контактну лінзу. Добре виготовлена накладка може поєднувати комфорт, точну посадку та симетрію, але око має її переносити: якщо воно й далі болить, запалюється або надто чутливе, у довгостроковій перспективі комфортнішою може виявитися операція з імплантом.

Евісцерація з орбітальним імплантом

Видаляють уміст ока, а його біла зовнішня оболонка (склера) та окорухові м'язи залишаються навколо імпланта. Порівняно з енуклеацією операція коротша й простіша, менше зачіпає тканини очної ямки, часто дає протезу більшу рухливість та іноді може виконуватися без загального наркозу. За підозри на пухлину її не роблять; за сильно зменшеного або дуже маленького ока вона підходить гірше.

Енуклеація з орбітальним імплантом

Видаляють усе очне яблуко, а окорухові м'язи пришивають до імпланта, встановленого глибоко в очній ямці. Її обирають за відомої або підозрюваної пухлини, щоб патоморфолог міг дослідити око повністю, а також за дуже маленького ока (мікрофтальму), після деяких тяжких травм і для профілактики симпатичної офтальмії — рідкісного запалення здорового ока після травми іншого. Про види імплантів розповідається на сторінці про енуклеацію.

Як підбирають очний протез після операції?

Перш ніж виготовляти протез, порожнина має загоїтися; після евісцерації та після енуклеації все відбувається схоже.

1. Планування. Огляд, обстеження та вибір операції; заздалегідь вирішіть, хто виготовлятиме ваш протез.
2. Операція. За повіки вставляють прозорий пластиковий конформер, який зберігає склепіння порожнини, де згодом триматиметься протез; на кілька днів накладають тиснучу пов'язку.
3. Перші тижні. Набряк і синці минають за один-два тижні. Закапуйте призначені краплі й не виймайте конформер: без нього порожнина може почати скорочуватися.
4. Приблизно через 4–8 тижнів після операції. Коли слизова оболонка порожнини загоїться, окулярист знімає зліпок порожнини й виготовляє протез, розписаний під ваше друге око.
5. Припасування. Протез припасовують так, щоб він був зручним, повіки лежали правильно, а погляд мав природний напрямок; вас навчать знімати, очищати й вставляти його.
6. Спостереження. Контрольні огляди, регулярне полірування і з часом новий протез.

Індивідуальний чи стандартний протез?

Стандартні (готові) протези випускають серійно в типових розмірах і кольорах, тому вони не можуть точно підійти до конкретної порожнини й збігтися з другим оком. Індивідуальний протез виготовляють під вашу порожнину та ваше друге око, а добра посадка ще й допомагає зберегти порожнину здоровою. Тому зазвичай прагнуть саме до індивідуального протеза.

Чи виглядатиме протез природно і чи рухатиметься він?

Добре припасований індивідуальний протез у звичайній розмові, як правило, виглядає природно. Він рухається разом з імплантом або, у разі накладки, з оком під нею, але менше, ніж живе око, особливо коли ви дивитеся далеко вбік. В одному порівнянні протези на імплантах без штифта (стрижня, що з'єднує імплант із протезом) зберігали близько 50% рухливості другого ока, а зі штифтом — 87%, проте штифти часто спричиняли ускладнення й нині застосовуються рідко. Зіниця протеза не реагує на світло.

Як доглядати за очним протезом?

Більшість людей майже весь час носять протез, не знімаючи, і виймають його лише так часто, як радить окулярист. Мийте руки, перш ніж брати протез, тримайте його над м'якою поверхнею й очищайте лише так, як показав окулярист: спирт і розчинники можуть пошкодити акрил.

Зверніться до окуляриста раніше, якщо протез ніби дивиться в інший бік, подряпаний або вкритий нальотом, виділень стало більше, він виглядає запалим або через нього опускається верхня повіка, а також якщо протез, старший за 5 років, почав зміщуватися чи спричиняти дискомфорт. Щоб захистити друге око, зазвичай радять носити окуляри з ударостійкими лінзами. Звикання до одного ока й до нової зовнішності потребує часу, і підтримка близьких та лікарської команди тут важлива.

Які проблеми бувають із порожниною і як їх лікують?

Багато проблем розв'язує окулярист — припасуванням, поліруванням або виготовленням нового протеза; за інших потрібна повторна операція.

«Суха» порожнина зазвичай має кілька причин: нестабільну слізну плівку, неповне змикання повік, тертя протеза й порушення роботи сальних (мейбомієвих) залоз повік. В одному опитуванні 94% окуляристів вважали, що западання ока або глибока западина над верхньою повікою частіше трапляються після енуклеації, ніж після евісцерації. Порожнина може скоротитися після променевої терапії, інфекції або повторних операцій, а також якщо довго не носити конформер чи протез. Дермо-жировий трансплантат — це глибокий шар шкіри з жировою тканиною, узятий із живота, бічної поверхні тулуба або сідниці. Проблеми з повіками виправляють за допомогою операції на повіках.

Діти: як допомогти рости очній ямці та обличчю

Жодне лікування не може дати зряче око дитині, яка народилася без ока (анофтальм) або з дуже маленьким оком (мікрофтальм), але конформери, а згодом і очний протез допомагають очній ямці рости й поліпшують зовнішній вигляд. Лікуванням разом займаються офтальмолог, орбітальний та окулопластичний хірург і окулярист.

Якщо око видаляють у ранньому дитинстві, очна ямка з цього боку може рости повільніше. Імплант правильного розміру або дермо-жировий трансплантат, який може рости разом із дитиною, у поєднанні з регулярним збільшенням протеза допомагають обличчю розвиватися симетрично; деяким дітям потрібні також пристрої, що поступово розширюють порожнину. Діти до 3 років зазвичай бувають в окуляриста кожні 3 місяці. Проф. Тюркоглу лікує дорослих і дітей та планує лікування дитини разом із родиною й іншими фахівцями.

Як проходить консультація?

Проф. Тюркоглу розпитує, що сталося з оком, про попередні операції, біль і нинішній протез, якщо він є, а потім оглядає обидва ока, повіки й порожнину; якщо внутрішні структури сліпого ока неможливо оглянути, призначають або вивчають УЗД чи КТ. Вона пояснює, які варіанти для вас реальні й чого операція може та не може досягти. Консультації відбуваються турецькою або англійською мовою; перекладача можна організувати через BergemHealth (мову перекладу уточнюйте під час першого звернення). Візьміть із собою висновки, знімки й нинішній протез; якщо ви живете далеко, висновки, знімки та фотографії можна спершу надіслати для попередньої оцінки.

Планування поїздки з-за кордону

Пацієнти, які приїжджають на протезування ока, зазвичай залишаються в Анталії, доки перші огляди не підтвердять, що загоєння йде нормально, а потім летять додому з конформером; коли можна летіти, уточніть у хірурга. Оскільки перший протез виготовляють приблизно через 4–8 тижнів після операції, заздалегідь вирішіть, де це буде зроблено: під час повторної поїздки чи в окуляриста поблизу дому, який згодом зможе займатися і поліруванням, і заміною протеза. Про документи, дорогу й тривалість перебування — на сторінці для іноземних пацієнтів.

Протезування ока в Анталії

Проф. Тюркоглу — професорка офтальмології, яка працює в галузі офтальмоонкології та окулопластичної хірургії; після академічної кар'єри на медичному факультеті Університету Акденіз вона веде приватну практику в Анталії. Як лікарка-спеціалістка вона почала працювати 2010 року в окулопластичному відділенні Навчально-дослідницької лікарні Університету Сакар'я; вона входить до Американського та Європейського товариств окулопластичної хірургії (ASOPRS, ESOPRS). Проф. Тюркоглу виконує евісцерацію та енуклеацію з орбітальними імплантами, а також операції на порожнині й повіках у дорослих і дітей. Докладніше — у її профілі.